А если вновь судьба по почкам,
Не петь, а волком выть захочешь.
А почему?-сам виноват,
Шёл в рай,вижу опять дорогу в ад.
Как захотелось вдруг обратно,
Быть снова в чём-то виноватым.
Кто-то неправ-послать подальше,
Быть может в этом и есть счастье.
Не сдерживать,а по волнам,
Сегодня здесь,а завтра там.
Прощать всем тем-кому я должен,
Сто грамм и в жизни всё возможно.
Утехи,радости,соблазн,
Своё ни в жизнь я не отдам.
Любить вокруг всех-очень рад,
А если каждый третий гад.
Не третий,тот-совсем,что рядом,
Льётся любовь его из взгляда.
А сам готов воткнуть мне нож,
Быть может он не так хорош.
Тот льнёт, как кошка и мурлычит,
Другой-как тигр вокруг рыщит
И норовит лишь разорвать,
Взять то,что ты не хочешь дать.
Слаб человек,я это вижу,
И как себя я ненавижу
Чтоне могу я устоять
И твердо на земле стоять.
Дай Боже силы,я ослаб,
Ловлю Твой любящий,я,взгляд.
И если,Ты, меня поднял,
Очистил и сыном назвал.
Не дай мне повернуть назад,
Чтоб жизни не тускнел мой взгляд.
Комментарий автора: Написано после разговора с братом
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
