Коли проходять точку неповернення,
Hасвистуючи марш "А хто нам судді!",
Історія втрачає силу звернення
І набуває якості огуддя.
Вона тоді вже не тривожить карами.
Кого в руїни Рима їй водити?
То дід хрестивсь під грозовими хмарами,
А внукам легше грози пояснити.
Страх Божий пов'язавши з слабкодухими,
Понад усе цінуючи свій спокій,
Куди спішать народи гнані рухами?
Чому не вчать історії уроки?
******
Коли проходять точку неповернення,
Глузд поколінь розтоптуючи в твані,
Несуть непритаманність і осквернення
У жалісно-сліпучім целофані:
Нехай ідеї будуть юродливими
І праве з лівим згорнено у кучу,
Лише б нещасні стали всі щасливими,
І збитих з толку совість хай не мучить!
Зворотній бік світської прогресивності -
Немов з добра, світ тягнеться до злого
В свавільності, в бунтарстві, в агресивності.
Ще й в адвокати записати б Бога!
Вже і в церквах суворе попередження
Про страшний суд над нечестивим світом,
Сприймається частенько з упередженням:
Наш Бог - любов! Не може Він губити!
До смерті Сина милує й прощає Він.
Читайте Іоана три-шістнадцять!
Ми перед світом Бога захищаємо,
Немов Святому варто захищаться.
Політ-коректним, нам би не загратися
У нескінченне милосердя Боже.
І сталь від вітру змушена ламатися!
А проти Бога хто встояти зможе?
Він ще чекає cправжнього навернення.
Турбує нас то тим, то іншим лихом.
Якщо ж минемо точку неповернення,
...Про що вона - Історія! - так тихо...?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Одна История (песня) - А . Горнист Стихи сложились коллективно во время продолжительного братского поста. Вместе начаты, продолжены и мной закончены. Всем, кому они придутся по вкусу,- к Вашим услугам. Буду очень рад во Имя ГОСПОДА. Вся СЛАВА Ему!
За аккорды извините: не все в наличии и, к сожалению, редактирование не сохраняет их над конкретными местами. Кому понадобится, тот, я думаю, разберётся. С ГОСПОДОМ.
У старинного с чернью киота - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение:
Святые отцы об отчаянии:
"Никогда не будем унывать в скорбях и, увлекаясь своими помыслами, не будем предаваться отчаянию. Но, имея большое терпение, будем питаться надеждой, зная благое Промышление о нас Господа."
http://azbyka.ru/dictionary/14/otchajanie-all.shtml
"Нет ничего равного милости Божией, нет ничего больше ее. Поэтому отчаявшийся сам себя губит." (преп. Иоанн Лествичник)
Поэзия : Оставленный Кроха - Valentina Prokofjeva Прочитала сегодня утром статью про маленькую Веру, которую бросила мама в зимнюю стужу без тёплой одёжки умирать. Трудно понять, почему такое случается, но ещё труднее понять, почему проезжающие мимо люди – ни один не остановился, чтобы спасти ребёнка?..
